Стаття 126. Визначення походження дитини від батька за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою
1. Походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
2. Якщо заява про визнання себе батьком дитини подана неповнолітнім, орган державної реєстрації актів цивільного стану повідомляє батьків, опікуна, піклувальника неповнолітнього про запис його батьком дитини. У разі якщо повідомити батьків, опікуна, піклувальника неповнолітнього неможливо, орган державної реєстрації актів цивільного стану повинен повідомити орган опіки та піклування про запис неповнолітнього батьком дитини.
{Частина друга статті 126 із змінами, внесеними згідно із Законом № 524-V від 22.12.2006}
3. Якщо заява про визнання батьківства не може бути подана особисто, вона може бути подана через представника або надіслана поштою, за умови її нотаріального засвідчення. Повноваження представника мають бути нотаріально засвідчені.
{Частина третя статті 126 із змінами, внесеними згідно із Законом № 524-V від 22.12.2006}
{Статтю 127 виключено на підставі Закону № 2398-VI від 01.07.2010}
Стаття 128. Визнання батьківства за рішенням суду
1. За відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.
{Частина перша статті 128 в редакції Закону № 2398-VI від 01.07.2010}
2. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.
3. Позов про визнання батьківства може бути пред’явлений матір’ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.
Позов про визнання батьківства може бути пред’явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.
4. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
dorothy
Визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою, може відбуватися:
— за спільною заявою матері та батька дитини (ст. 126 СК України);
— за заявою чоловіка, який вважає себе батьком дитини (ст. 127 СК України);
— у судовому порядку (ст. 128 СК України).
Дмитро
Статтю 127 виключено на підставі Закону № 2398-VI від 01.07.2010
Viktoria
за заявою матері та батька дитини або за рішенням суду.
Іспит нотаріуса
Стаття 126. Визначення походження дитини від батька за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою
1. Походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
2. Якщо заява про визнання себе батьком дитини подана неповнолітнім, орган державної реєстрації актів цивільного стану повідомляє батьків, опікуна, піклувальника неповнолітнього про запис його батьком дитини. У разі якщо повідомити батьків, опікуна, піклувальника неповнолітнього неможливо, орган державної реєстрації актів цивільного стану повинен повідомити орган опіки та піклування про запис неповнолітнього батьком дитини.
{Частина друга статті 126 із змінами, внесеними згідно із Законом № 524-V від 22.12.2006}
3. Якщо заява про визнання батьківства не може бути подана особисто, вона може бути подана через представника або надіслана поштою, за умови її нотаріального засвідчення. Повноваження представника мають бути нотаріально засвідчені.
{Частина третя статті 126 із змінами, внесеними згідно із Законом № 524-V від 22.12.2006}
{Статтю 127 виключено на підставі Закону № 2398-VI від 01.07.2010}
Стаття 128. Визнання батьківства за рішенням суду
1. За відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.
{Частина перша статті 128 в редакції Закону № 2398-VI від 01.07.2010}
2. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.
3. Позов про визнання батьківства може бути пред’явлений матір’ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.
Позов про визнання батьківства може бути пред’явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.
4. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
Визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою, може відбуватися:
— за спільною заявою матері та батька дитини (ст. 126 СК України);
— за заявою чоловіка, який вважає себе батьком дитини (ст. 127 СК України);
— у судовому порядку (ст. 128 СК України).
Статтю 127 виключено на підставі Закону № 2398-VI від 01.07.2010
за заявою матері та батька дитини або за рішенням суду.