Є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами
(відповідь із варіантів запропонованих у тесті)
Оксана
До односторонніх правочинів Цивільний кодекс України відносить: видачу особою довіреності; скасування довіреності; повідомлення одним співвласником інших співвласників про продаж своєї частки у праві спільної власності; відмову співвласника від привілеєвої купівлі частки у праві спільної власності; публічну обіцянку винагороди за знайдення загубленої речі; складання заповіту; скасування заповіту; прийняття спадщини; відмову від прийняття спадщини; згоду співвласника на відчуження майна; відмову співвласника на відчуження майна; схвалення дій представника у разі вчинення ним правочинів з перевищенням повноважень; відмову від схвалення дій представника у разі вчинення ним правочинів з перевищенням повноважень; згоду батьків (усиновлювачів) на вчинення неповнолітньою особою правочину; схвалення правочину батьками (усиновлювачами), вчиненого малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності; згоду батьків про надання повної цивільної дієздатності неповнолітній дитині; згоду одного з батьків на вчинення правочину іншим з батьків від імені малолітньої особи; статут товариства; установчий акт про створення установи; відмову власника від права власності; відмову від правочину (наприклад, одностороння відмова від договору найму наймодавця у разі якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців) тощо.
Анна
Згідно ст. 202 ЦК України:
1. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
2. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
3. Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами.
Односторонній правочин може створювати обов’язки лише для особи, яка його вчинила.
Односторонній правочин може створювати обов’язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.
4. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
5. До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов’язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.
Іспит нотаріуса
Є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами
(відповідь із варіантів запропонованих у тесті)
До односторонніх правочинів Цивільний кодекс України відносить: видачу особою довіреності; скасування довіреності; повідомлення одним співвласником інших співвласників про продаж своєї частки у праві спільної власності; відмову співвласника від привілеєвої купівлі частки у праві спільної власності; публічну обіцянку винагороди за знайдення загубленої речі; складання заповіту; скасування заповіту; прийняття спадщини; відмову від прийняття спадщини; згоду співвласника на відчуження майна; відмову співвласника на відчуження майна; схвалення дій представника у разі вчинення ним правочинів з перевищенням повноважень; відмову від схвалення дій представника у разі вчинення ним правочинів з перевищенням повноважень; згоду батьків (усиновлювачів) на вчинення неповнолітньою особою правочину; схвалення правочину батьками (усиновлювачами), вчиненого малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності; згоду батьків про надання повної цивільної дієздатності неповнолітній дитині; згоду одного з батьків на вчинення правочину іншим з батьків від імені малолітньої особи; статут товариства; установчий акт про створення установи; відмову власника від права власності; відмову від правочину (наприклад, одностороння відмова від договору найму наймодавця у разі якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців) тощо.
Згідно ст. 202 ЦК України:
1. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
2. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
3. Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами.
Односторонній правочин може створювати обов’язки лише для особи, яка його вчинила.
Односторонній правочин може створювати обов’язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.
4. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
5. До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов’язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.