Не мають права на спадкування за законом батьки після дитини, щодо якої вони були позбавлені батьківства і їхні права не були поновлені на час відкриття спадщини, а також батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), інші особи, які ухилялися від виконання обов’язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом.
Ирина
Поки залишаємось на цьому. Будемо чекати інших думок. Складне питання.
Ірина
Погоджуюсь
Ирина
Тоді може бути правильна відповідь “набувач за спадковим договором”? Як вважаєте?
Ирина
А ось ще знайшла:
Стаття 1217 ЦК України закріплює існування двох видів спадкування: за заповітом або за законом. Спадкування за законом має місце лише у разі коли воно не змінено заповітом спадкодавця (ст. 1223 ЦК України). Дану норму слід розуміти і як таку, що встановлює особливості підстав для спадкування.
І спадкування за заповітом, і спадкування за законом закріплюються та реалізуються в порядку, визначеному законом – ЦК України. Однак якщо в першому випадку підставою виникнення права спадкування є формально виражена воля спадкодавця, то в другому – її презумпція, виражена у нормах закону.
Не випадково ст. 1217 серед підстав виникнення права на спадкування не називає спадковий договір (гл. 90 ЦК України). Останній інститут хоч і породжує правонаступництво, проте, на відміну від спадкового, є сингулярним, адже передбачає перехід до наступника лише одного права з усієї маси прав, належних правопопередникові, – права власності. Підставою для виникнення у набувача права власності є укладення договору, а підставою для спадкування – перебування у спорідненості, зареєстрованому шлюбі, на утриманні спадкодавця або проживання з ним однією сім’єю (при спадкуванні за законом) або факт складання заповіту на користь спадкоємця (при спадкуванні за заповітом).
Таким чином, спадковий договір законодавчо не визнається підставою для виникнення у правонаступника (набувача) права на спадкування (ч. 1,2 ст. 1223 ЦК України), а на правовідносини, що виникають у зв’язку з його укладенням, не поширюються норми, що регулюють умови і порядок спадкування (статті 1216 – 1301 ЦК України).
Ирина
Це по поводу зачатої дитини:
Важливо, що у ч. 1 ст. 1222 ЦК України вказується про те, що спадкоємцями можуть бути особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Слід підкреслити певну невідповідність цієї норми із загальновизнаним принципом, згідно з яким здатність мати цивільні права та обов’язки (цивільна правоздатність) виникає з моменту народження (ч. 1 ст. 25 ЦК України). Крім того, варто зауважити, що дана норма не пов’язує виникнення спадкової правоздатності у дитини спадкодавця з моментом її зачаття, оскільки в разі народження дитини мертвою частка, яка належала б їй, перейде не до її власних спадкоємців, а до спадкоємців її померлого батька (матері). Це підтверджується і нормою абзацу другого ч. 2 ст. 25 ЦК України, згідно з якою “у випадках, встановлених законом, охороняються (виділено автором – Є. Р.) інтереси зачатої, але ще не народженої дитини”.
Ірина
Церква є юридичною особо. Хіба що релігійна громада, яка є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того ж культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об’єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб, без їх державної реєстрації. Тобто не всі релігійні громади є юридичними особами.
Ирина
Не згодна. Виконавець заповіту наприклад може бути спадкоємцем. Та інші також. Треба думати. Може щось серед тих хто наче не є юридичною особою? Церква є юридичною особою?
Ірина
Виконавець заповіту, кредитор і боржник спадкодавця, нотаріус, юридичні особи які створені за участю спадкодавця, державні органи які зобовязані вжити заходів щодо охорони спадкового майна. Тобто на мою думку не є суб’єктами спадкових відносин особи, які реально не беруть участь у переході прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Бо вони не можуть бути правонаступниками у спадщині.
Ирина
Як варіант
Ирина
Да. Може бути. Вони так і не стали суб’єктами. Я
Ірина
Діти спадкодавця зачаті за життя спадкодавця та НЕ народжені після його смерті,
Ірина
Діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та НЕ народжені після його смерті.
Ирина
НЕ мають права і НЕ Є – це різні речі! Може є якісь ще варіанти?
Ірина
Згідно ст.1224 ЦКУ Особи,що усунуті від права на спадкування.
1. Не мають права на спадкування особи, які умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинили замах на їхнє життя.
Положення абзацу першого цієї частини не застосовується до особи, яка вчинила такий замах, якщо спадкодавець, знаючи про це, все ж призначив її своїм спадкоємцем за заповітом.
2. Не мають права на спадкування особи, які умисно перешкоджали спадкодавцеві скласти заповіт, внести до нього зміни або скасувати заповіт і цим сприяли виникненню права на спадкування у них самих чи в інших осіб або сприяли збільшенню їхньої частки у спадщині.
3. Не мають права на спадкування за законом батьки після дитини, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав і їхні права не були поновлені на час відкриття спадщини.
Не мають права на спадкування за законом батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов’язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом.
4. Не мають права на спадкування за законом одна після одної особи, шлюб між якими є недійсним або визнаний таким за рішенням суду.
Якщо шлюб визнаний недійсним після смерті одного з подружжя, то за другим із подружжя, який його пережив і не знав та не міг знати про перешкоди до реєстрації шлюбу, суд може визнати право на спадкування частки того з подружжя, хто помер, у майні, яке було набуте ними за час цього шлюбу.
5. За рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
6. Положення цієї статті поширюються на всіх спадкоємців, у тому числі й на тих, хто має право на обов’язкову частку у спадщині, а також на осіб, на користь яких зроблено заповідальний відказ.
Ирина
Да. Но все ж таки – хто НЕ Є субєктом спадкових відносин? Може тварини? Або церква?
Питання ставиться ХТО НЕ Є! тому треба продумати всі можливі варіанти.
Надія
ст. 1222 Спадкоємці
1. Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
2. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 2 цього Кодексу).
Ст. 2 ЦКУ Учасники цивільних відносин (фізичні, юридичні особи,держава Україна, АРК, територіальні громади, іноземні держави, та інші суб’єкти публічного права)
Спадкодавцем може бути лише фізична особа (ст.. 1216 ЦКУ).
Ольга
Виконавець заповіту
Оля
Спадкодавцем може бути лише фізична особа (громадянин України, іноземний громадянин або особа без громадянства). Перехід прав та обов’язків юридичної особи у разі припинення її діяльності регулюється іншими нормами законодавства, які не є нормами спадкового права.
Спадкоємцями можуть бути як фізичні, так і юридичні особи, а також держава та інші суб’єкти публічного права. У фізичних осіб є перевага перед іншими суб’єктами: вони можуть спадкувати як за законом, так і за заповітом. Юридичні особи, держава, інші суб’єкти публічного права можуть спадкувати тільки за наявності прямої вказівки про це у заповіті.
Іспит нотаріуса
правильно;)
виконавець заповіту
Не мають права на спадкування за законом батьки після дитини, щодо якої вони були позбавлені батьківства і їхні права не були поновлені на час відкриття спадщини, а також батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), інші особи, які ухилялися від виконання обов’язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом.
Поки залишаємось на цьому. Будемо чекати інших думок. Складне питання.
Погоджуюсь
Тоді може бути правильна відповідь “набувач за спадковим договором”? Як вважаєте?
А ось ще знайшла:
Стаття 1217 ЦК України закріплює існування двох видів спадкування: за заповітом або за законом. Спадкування за законом має місце лише у разі коли воно не змінено заповітом спадкодавця (ст. 1223 ЦК України). Дану норму слід розуміти і як таку, що встановлює особливості підстав для спадкування.
І спадкування за заповітом, і спадкування за законом закріплюються та реалізуються в порядку, визначеному законом – ЦК України. Однак якщо в першому випадку підставою виникнення права спадкування є формально виражена воля спадкодавця, то в другому – її презумпція, виражена у нормах закону.
Не випадково ст. 1217 серед підстав виникнення права на спадкування не називає спадковий договір (гл. 90 ЦК України). Останній інститут хоч і породжує правонаступництво, проте, на відміну від спадкового, є сингулярним, адже передбачає перехід до наступника лише одного права з усієї маси прав, належних правопопередникові, – права власності. Підставою для виникнення у набувача права власності є укладення договору, а підставою для спадкування – перебування у спорідненості, зареєстрованому шлюбі, на утриманні спадкодавця або проживання з ним однією сім’єю (при спадкуванні за законом) або факт складання заповіту на користь спадкоємця (при спадкуванні за заповітом).
Таким чином, спадковий договір законодавчо не визнається підставою для виникнення у правонаступника (набувача) права на спадкування (ч. 1,2 ст. 1223 ЦК України), а на правовідносини, що виникають у зв’язку з його укладенням, не поширюються норми, що регулюють умови і порядок спадкування (статті 1216 – 1301 ЦК України).
Це по поводу зачатої дитини:
Важливо, що у ч. 1 ст. 1222 ЦК України вказується про те, що спадкоємцями можуть бути особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Слід підкреслити певну невідповідність цієї норми із загальновизнаним принципом, згідно з яким здатність мати цивільні права та обов’язки (цивільна правоздатність) виникає з моменту народження (ч. 1 ст. 25 ЦК України). Крім того, варто зауважити, що дана норма не пов’язує виникнення спадкової правоздатності у дитини спадкодавця з моментом її зачаття, оскільки в разі народження дитини мертвою частка, яка належала б їй, перейде не до її власних спадкоємців, а до спадкоємців її померлого батька (матері). Це підтверджується і нормою абзацу другого ч. 2 ст. 25 ЦК України, згідно з якою “у випадках, встановлених законом, охороняються (виділено автором – Є. Р.) інтереси зачатої, але ще не народженої дитини”.
Церква є юридичною особо. Хіба що релігійна громада, яка є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того ж культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об’єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб, без їх державної реєстрації. Тобто не всі релігійні громади є юридичними особами.
Не згодна. Виконавець заповіту наприклад може бути спадкоємцем. Та інші також. Треба думати. Може щось серед тих хто наче не є юридичною особою? Церква є юридичною особою?
Виконавець заповіту, кредитор і боржник спадкодавця, нотаріус, юридичні особи які створені за участю спадкодавця, державні органи які зобовязані вжити заходів щодо охорони спадкового майна. Тобто на мою думку не є суб’єктами спадкових відносин особи, які реально не беруть участь у переході прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Бо вони не можуть бути правонаступниками у спадщині.
Як варіант
Да. Може бути. Вони так і не стали суб’єктами. Я
Діти спадкодавця зачаті за життя спадкодавця та НЕ народжені після його смерті,
Діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та НЕ народжені після його смерті.
НЕ мають права і НЕ Є – це різні речі! Може є якісь ще варіанти?
Згідно ст.1224 ЦКУ Особи,що усунуті від права на спадкування.
1. Не мають права на спадкування особи, які умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинили замах на їхнє життя.
Положення абзацу першого цієї частини не застосовується до особи, яка вчинила такий замах, якщо спадкодавець, знаючи про це, все ж призначив її своїм спадкоємцем за заповітом.
2. Не мають права на спадкування особи, які умисно перешкоджали спадкодавцеві скласти заповіт, внести до нього зміни або скасувати заповіт і цим сприяли виникненню права на спадкування у них самих чи в інших осіб або сприяли збільшенню їхньої частки у спадщині.
3. Не мають права на спадкування за законом батьки після дитини, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав і їхні права не були поновлені на час відкриття спадщини.
Не мають права на спадкування за законом батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов’язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом.
4. Не мають права на спадкування за законом одна після одної особи, шлюб між якими є недійсним або визнаний таким за рішенням суду.
Якщо шлюб визнаний недійсним після смерті одного з подружжя, то за другим із подружжя, який його пережив і не знав та не міг знати про перешкоди до реєстрації шлюбу, суд може визнати право на спадкування частки того з подружжя, хто помер, у майні, яке було набуте ними за час цього шлюбу.
5. За рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
6. Положення цієї статті поширюються на всіх спадкоємців, у тому числі й на тих, хто має право на обов’язкову частку у спадщині, а також на осіб, на користь яких зроблено заповідальний відказ.
Да. Но все ж таки – хто НЕ Є субєктом спадкових відносин? Може тварини? Або церква?
Питання ставиться ХТО НЕ Є! тому треба продумати всі можливі варіанти.
ст. 1222 Спадкоємці
1. Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
2. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 2 цього Кодексу).
Ст. 2 ЦКУ Учасники цивільних відносин (фізичні, юридичні особи,держава Україна, АРК, територіальні громади, іноземні держави, та інші суб’єкти публічного права)
Спадкодавцем може бути лише фізична особа (ст.. 1216 ЦКУ).
Виконавець заповіту
Спадкодавцем може бути лише фізична особа (громадянин України, іноземний громадянин або особа без громадянства). Перехід прав та обов’язків юридичної особи у разі припинення її діяльності регулюється іншими нормами законодавства, які не є нормами спадкового права.
Спадкоємцями можуть бути як фізичні, так і юридичні особи, а також держава та інші суб’єкти публічного права. У фізичних осіб є перевага перед іншими суб’єктами: вони можуть спадкувати як за законом, так і за заповітом. Юридичні особи, держава, інші суб’єкти публічного права можуть спадкувати тільки за наявності прямої вказівки про це у заповіті.