Задача № 4

До нотаріуса звернулись Ковальчук Г.В та її сини Ковальчук П.Т. (15 років) та Ковальчук І.Т. (17 років) з проханням посвідчити договір дарування квартири, яка на праві власності належала хлопцям. За цим договором дарування обдарованому, батьку дітей, відповідна квартира мала бути безоплатно передана в майбутньому у власність. Нотаріус відмовив у посвідченні договору.
Чи правомірно вчинив нотаріус ? Обгрунтуйте.

1. Захист прав малолітніх та неповнолітніх дітей здійснюється відповідно до Конвенції про права дитини, ЦК України, СК України, ЗУ «Про охорону дитинства» тощо. 4.1 ст. 717 ЦК України встановлюється, що за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов’язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність. Ч. 2 ст. 719 ЦК України встановлює, що договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Відповідно до ч. 2 ст. 720 ЦК України батьки (усиновлювачі), опікуни не мають права дарувати майно дітей, підопічних. Ця норма стосується заборони вчиняти даний вид договору від імені дитини. Тому, в даному випадку застосовуємо положення ч. З ст. 177 СК України, відповідно до якої батьки мають право дати згоду на вчинення неповнолітньою дитиною договорів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, лише з дозволу органу опіки та піклування. В свою чергу, нотаріус завжди має перевіряти та встановлювати дійсні наміри кожного з учасників правочину, що здійснюється шляхом встановлення нотаріусом однакового розуміння сторонами значення, умов правочину та його правових наслідків для кожної із сторін, що також може бути здійснено нотаріусом за відсутності іншої сторони з метою виключення можливості стороннього впливу на її волевиявлення (ст. 44 ЗУ «Про нотаріат»). Отже, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 49 ЗУ «Про нотаріат» нотаріус правомірно відмовив у вчиненні нотаріальної дії, тому що не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії, а саме – згоди органу опіки та піклування на вчинення договору дарування, а також є сумніви у тому, що фізичні особа, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлюьтю значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ці особи діють під впливом насильства.

2. Захист прав малолітніх та неповнолітніх дітей здійснюється відповідно до Конвенції про права дитини, ЦК України, СК України, ЗУ «Про охорону дитинства» тощо. Ч. 1 ст. 717 ЦК України встановлюється, що за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов’язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність. Ч. 2 ст. 719 ЦК України встановлює, що договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Відповідно до ч. 2 ст. 720 ЦК України батьки (усиновлювачі), опікуни не мають права дарувати майно дітей, підопічних. Ця норма стосується заборони вчиняти даний вид договору від імені дитини. В умовах задачі сказано, що неповнолітні діти самі звернулися зі своєю матір’ю до нотаріуса та висловили волевиявлення відчужити відповідне майно. Тому, в даному випадку застосовуємо положення ч. З ст. 177 СК України, відповідно до якої батьки мають право дати згоду на вчинення неповнолітньою дитиною договорів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, лише з дозволу органу опіки та піклування. В свою чергу, нотаріус завжди має перевіряти та встановлювати дійсні наміри кожного з учасників правочину, чи є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства. Дійсні наміри кожного з учасників правочину також можуть бути встановлені нотаріусом за відсутності іншої сторони з метою виключення можливості стороннього впливу на її волевиявлення (ст. 44 ЗУ «Про нотаріат»). Вважаємо, що неповнолітні діти самостійно виявили бажання подарувати квартиру своєму батькові, розуміли наслідки та значення своїх дій. Отже, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 49 ЗУ «Про нотаріат» нотаріус правомірно відмовив у вчиненні нотаріальної дії, тому що не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії, а саме – згоди органу опіки та піклування на вчинення договору дарування.

3. Відповідно до ч. 1 ст. 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов’язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність. В ч.1 ст. 720 ЦК України встановлюється, що сторонами у договорі дарування можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальна громада, а тому заборони щодо можливості виступати обдарованою своїми дітьми стороною в договорі батьки не мають. Але, відповідно до ч. 2 ст. 177 СК України батьки малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації. Крім того, ч. З ст. 18 ЗУ «Про охорону дитинства» встановлює, що органи опіки та піклування зобов’язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень або купівлі нового житла. Отже, керуючись всім вищевикладеним, нотаріус вчинив правомірно.

4. Відповідно до ч. 1 ст. 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов’язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність. Ч.2 ст. 719 ЦК України встановлює, що договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. В ч. 2 ст. 177 СК України чітко встановлюється, що батьки малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації. Отже, керуючись п. 5 ч. 1 ст. 49 ЗУ «Про нотаріат» нотаріус правомірно відмовив у вчиненні нотаріальної дії, тому що з проханням про вчинення нотаріальної дії звернувся уповноважений представник, який не має необхідних повноважень.
Захист прав малолітніх та неповнолітніх дітей здійснюється відповідно до ЦК України, СК України, ЗУ «Про охорону дитинства», Конвенцією про права дитини тощо. В ч. 1 ст. 717 ЦК України встановлюється, що за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов’язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність. Відповідно до ч. 2 ст. 720 ЦК України батьки (усиновлювачі), опікуни не мають права дарувати майно дітей, підопічних. Отже, керуючись п. 5 ч. 1 ст. 49 ЗУ «Про нотаріат» нотаріус правомірно відмовив у вчиненні нотаріальної дії, тому що вчинення такої дії суперечить законодавству України.

5. На 1/2 частку житлового будинку буде видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом Валентині, на 1/4 частку житлового будинку буде видано свідоцтво про право на спадщину за законом Валентині та на 1/4 частку буде видано свідоцтво про право на спадщину за законом сину Віктора.



Коментарів: 1
  1. Наталія

    Точна відповідь 2. Дівчина вибрала на екзамені.

Залишити відповідь

:) :D :( :o 8O :? 8) :lol: :x :P :oops: :cry: :evil: :twisted: :roll: :wink: :!: :?: :idea: :arrow: :| :mrgreen: