Задача № 40

Кусюк В.В. заповів належний йому на праві власності житловий будинок. Відповідно до залишеного заповіту Кусюком В.В. було визначено, що перший поверх будинку має перейти у спадщину дочці, а другий поверх – синові. Після смерті заповідача до нотаріальної контори за оформленням спадщини звернулись син, дочка та внук (інвалід III – ї групи) Кусюка В.В.

Яке свідоцтво про право на спадщину має видати нотаріус?

1. Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. В умовах задачі вказано, що за оформленням спадщини звернулись дочка, син та внук померлого. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців (ч. 2 ст. 1296 ЦК України). В заповіті Кусюка В.В. не було чітко встановлено часток у спадщині спадкоємців, але нотаріус не міг вплинути на рішення заповідача щодо змісту заповіту, тому що він являє собою особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Крім того, керуючись ч. 1 ст. 1255 ЦК України нотаріус, інша посадова, службова особа, яка посвідчує заповіт, свідки, а також фізична особа, яка підписує заповіт замість заповідача, не мають права до відкриття спадщини розголошувати відомості щодо факту складення заповіту, його змісту, скасування або зміни заповіту. У зв’язку з тим, що в заповіті не вказані арифметичні (у простих дробах) частини, нотаріус може запропонувати спадкоємцям звернутись до суду з питанням установлення розміру часток спадкоємців залежно від того поверха житлового будинка, який має перейти визначеним особам. Після встановлення судом таких часток, спадкоємці звертаються до нотаріуса, який на підставі рішення суду та заповіту видає спадкоємцям свідоцтво про право на спадщину за заповітом. Відповідно до ч. 1 ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов’язкова частка). Внук не підпадає під цю категорію осіб, незважаючи на те, що він є інвалідом III – ї групи, а тому не має право на обов’язкову частку та на спадщину в цілому. Тому, з умов задачі необхідно зробити висновок, що діти спадкодавця є єдиними спадкоємці померлого.

2. У зв’язку з тим, що в заповіті не вказані арифметичні (у простих дробах) частини, нотаріус має запропонувати спадкоємцям звернутись до суду з питанням установлення розміру часток спадкоємців залежно від того поверха житлового будинка, який має перейти визначеним особам. Після встановлення судом таких часток, спадкоємці звертаються до нотаріуса, який на підставі рішення суду та заповіту видає спадкоємцям свідоцтво про право на спадщину за заповітом. Відповідно до ч. 1 ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов’язкова частка). Внук не підпадає під цю категорію осіб, незважаючи на те, що він є інвалідом III – ї групи, а тому не має право на обов’язкову частку та на спадщину в цілому. Тому, з умов задачі необхідно зробити висновок, що діти спадкодавця є єдиними спадкоємці померлого. Крім того, нотаріус може запропонувати їм отримати спадщину за законом в рівних частках. Внук не має права на спадщину тому що не має право на обов’язкову частку.

3. У зв’язку з тим, що в заповіті не вказані арифметичні (у простих дробах) частини, нотаріус має запропонувати спадкоємцям отримати спадщину за законом в рівних частках. У разі виникнення спору між ними, спадкоємці мають звернутись до суду щодо встановлення розміру часток спадкоємців залежно від того поверха житлового будинка, який має перейти визначеним особам. Після встановлення судом таких часток, спадкоємці звертаються до нотаріуса, який на підставі рішення суду та заповіту видає спадкоємцям свідоцтво про право на спадщину за заповітом. Відповідно до ч. 1 ст. 1241 ЦК України, ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства», ч. 2 ст. 123 СК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, малолітні, неповнолітні, повнолітні онуки спадкодавця, а також інші особи передбачені законом спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов’язкова частка). Внук підпадає під цю категорію осіб, тому що він є інвалідом III — ї групи, а тому має право на обов’язкову частку в спадщині. Тому, з умов задачі необхідно зробити висновок, що діти спадкодавця та його онук є спадкоємцями померлого. Крім того, керуючись ч. 2 ст. 1294 ЦК України нотаріус за письмовою згодою всіх спадкоємців може самостійно вирахувати частки кожного в спадщині, тому що свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

4. Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. В умовах задачі вказано, що за оформленням спадщини звернулись дочка, син та внук померлого. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців (ч. 2 ст. 1296 ЦК України). В заповіті Кусюка В.В. не було чітко встановлено часток у спадщині спадкоємців, але нотаріус не міг вплинути на рішення заповідача щодо змісту заповіту, тому що він являє собою особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Крім того, керуючись ст. 1256 ЦК України тлумачення заповіту може бути здійснене після відкриття спадщини самими спадкоємцями. У разі спору між спадкоємцями тлумачення заповіту здійснюється судом відповідно до ЦК України. Тому у випадку спору між спадкоємцями щодо визначення часток у спадщині та у зв’язку з тим, що в заповіті не вказані арифметичні (у простих дробах) частини, нотаріус має запропонувати спадкоємцям звернутись до суду з питанням установлення розміру часток спадкоємців залежно від того поверха житлового будинка, який має перейти визначеним особам. Після встановлення судом таких часток, спадкоємці звертаються до нотаріуса, який на підставі рішення суду та заповіту видає спадкоємцям свідоцтво про право на спадщину за заповітом. Крім того, враховуючи склад спадкоємців, нотаріус може запропонувати їм отримати спадщину за законом в рівних частках. Відповідно до ч. 1 ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов’язкова частка). Внук не підпадає під цю категорію осіб, незважаючи на те, що він є інвалідом III – ї групи, а тому не має право на обов’язкову частку та на спадщину в цілому. Тому, з умов задачі необхідно зробити висновок, що діти спадкодавця є єдиними спадкоємці померлого.

5. Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. В умовах задачі вказано, що за оформленням спадщини звернулись дочка, син та внук померлого. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців (ч. 2 ст. 1296 ЦК України). В заповіті Кусюка В.В. не було чітко встановлено часток у спадщині спадкоємців, але нотаріус не міг вплинути на рішення заповідача щодо змісту заповіту, тому що він являє собою особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Крім того, керуючись ч. 1 ст. 1255 ЦК України нотаріус, інша посадова, службова особа, яка посвідчує заповіт, свідки, а також фізична особа, яка підписує заповіт замість заповідача, не мають права до відкриття спадщини розголошувати відомості щодо факту складення заповіту, його змісту, скасування або зміни заповіту. У зв’язку з тим, що в заповіті не вказані арифметичні (у простих дробах) частини, нотаріус може запропонувати спадкоємцям звернутись до суду з питанням установлення розміру часток спадкоємців залежно від того поверха житлового будинка, який має перейти визначеним особам. Після встановлення судом таких часток, спадкоємці звертаються до нотаріуса, який на підставі рішення суду та заповіту видає спадкоємцям свідоцтво про право на спадщину за заповітом. Відповідно до ч. 1 ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатні онуки спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов’язкова частка). Внук підпадає під цю категорію осіб, враховуючи те, що він є інвалідом III – ї групи, а тому має право на обов’язкову частку в спадщині. Тому, з умов задачі необхідно зробити висновок, що діти та онук спадкодавця мають звернутися до суду для визначення часток кожного з них, після чого їм може бути видано свідоцтво про право на спадщину.



Залишити відповідь

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!: