Іспит нотаріусаУ 2014 році до нотаріальної контори м. Дніпропетровська надходить заява гр. Російської Федерації про прийняття спадщини після смерті його матері, гр. Російської Федерації, що померла у 2010 році у Російській Федерації, м. Тюмень. До заяви додано копію свідоцтва про право на спадщину за законом, що видане нотаріусом Тюменського нотаріального округу на його ім’я. На день смерті спадкодавець була громадянкою Російської Федерації, проживала та була зареєстрована у м. Тюмень. Спадщина, на яку хоче отримати свідоцтво спадкоємець Російської Федерації, складається з: 1/2 частки квартири у м. Дніпропетровську.
Які дії нотаріуса? Чи може нотаріус видати свідоцтво про право на спадщину? Якщо ні, обґрунтуйте, Якщо так, обгрунтуйте.
1. Нотаріус приймає заяву, реєструє у книгу вхідної кореспонденції, у книгу обліку та реєстрації спадкових справ, заводить спадкову справу у разі, якщо вона не заводилась раніше. Після чого за наявності усіх документів, необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину, а також копії свідоцтва про право на спадщину, що було видане нотаріусом Російської Федерації видає спадкоємцю свідоцтво про право на спадщину.
2. Нотаріус реєструє заяву у книгу вхідної кореспонденції, а потім відмовляє у прийнятті заяви та заведенні спадкової справи, оскільки пропущений строк для прийняття спадщини, пропонує спадкоємцю звернутись до суду за наданням додаткового строку для прийняття спадщини.
3. Нотаріус приймає заяву, реєструє у книгу вхідної кореспонденції, у книгу обліку та реєстрації спадкових справ, заводить спадкову справу у разі, якщо вона не заводилась раніше. Підставою для відкриття спадкової справи є положення ст. 71 ЗУ «Про міжнародне приватне право» від 23.06.2005 року.Після чого повідомляє спадкоємця про необхідність надання належним чином засвідченої копії свідоцтва про смерть гр. Російської Федерації, для здійснення запиту до нотаріуса Тюменського нотаріального округу про надання копії спадкової справи, копії заповіту у разі його наявності та інших документів.Запит здійснюється через офіційні органи держав – Головні управління юстиції, Міністерства юстиції тощо. Підставою здійснення такого запиту є ст. 44-50 Конвенції про правову допомогу у цивільних справах та правові відносини у цивільних, сімейних, і кримінальних справах, яку підписано 22.01.1993 року у м. Мінськ, ратифіковано Україною 10.11.1994 року. Після отримання копії спадкової справи нотаріус, за наявності необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів, а також за наявності у спадкоємця квитанції про сплату податку доходів фізичних осіб – нерезидентів видає йому свідоцтво про право на спадщину.
4. Нотаріус приймає заяву, реєструє у книгу вхідної кореспонденції, у книгу обліку та реєстрації спадкових справ, заводить спадкову справу у разі, якщо вона не заводилась раніше. Після чого відмовляє спадкоємцю у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки місцем відкриття спадщини є місце останнього проживання та реєстрації спадкодавця м. Тюмень, Російська Федерація. Тому свідоцтво про право на спадщину має видавати нотаріус Російської Федерації.
5. Нотаріус приймає заяву, реєструє у книгу вхідної кореспонденції, у книгу обліку та реєстрації спадкових справ, заводить спадкову справу у разі, якщо вона не заводилась раніше. Підставою для відкриття спадкової справи є положення ст. 71 ЗУ «Про міжнародне приватне право» від 23.06.2005 року. Після чого повідомляє спадкоємця про необхідність надання належним чином засвідченої копії свідоцтва про смерть гр. Російської Федерації, для здійснення запиту до нотаріуса Тюменського нотаріального округу про надання копії спадкової справи, копії заповіту у разі його наявності та інших документів. Запит здійснюється через офіційні органи держав – Головні управління юстиції, Міністерства юстиції тощо. Підставою здійснення такого запиту є ст. 44-50 Конвенції про правову допомогу у цивільних справах та правові відносини у цивільних, сімейних, і кримінальних справах, яку підписано 22.01.1993 року у м. Мінськ, ратифіковано Україною 10.11.1994 року. Після отримання копії спадкової справи нотаріус відмовляє у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв’язку з тим, що спадкоємцем пропущений строк для прийняття спадщини, оскільки він мав направити заяву протягом 6 місяців з дня відкриття спадщини до нотаріальної контори м. Дніпропетровська. Тобто в Україну до майна його матері мала бути заведена окрема спадкова справа.