Іспит нотаріусаДо нотаріуса звернувся гр. Сарін Іван Петрович за отримання свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок після смерті Саріної Марії Петрівни. Встановлено, що житловий будинок належав на праві особистої приватної власності його рідному брату — Саріну Олегу Петровичу, який помер у травні 1996 року, залишивши заповіт на його ім’я та ім’я рідного брата Саріна Володимира Петровича. У 1996 році Сарін І. П. та Сарін В. П. подали заяву нотаріусу про відмову від права на спадщину за заповітом на користь матері померлого – Саріної Марії Петрівни, яка на той час проживала зі спадкодавцем у спадковому будинку. У 2006 році померла їх мати Саріна Марія Петрівна, залишивши заповіт на ім’я Саріна Володимира Петровича. На отримання спадщини претендують Сарін Володимир Петрович та Сарін Іван Петрович.
Які свідоцтва про право на спадщину та після кого має видати нотаріус?
1. Нотаріус при оформленні спадкових справ керується ЦК України в ред. 1963 року та видає 2 свідоцтва про право на спадщину Саріну Володимиру та Саріну Івану за заповітом на 1/3 частку спадщини обом, А Сарінй Марії Петрівні залишає 2/3 частки спадщини як її право на спадщину за заповітом після Саріної Марії її сину Саріну Володимиру, оскільки вона, як спадкоємець за законом спадщину фактично прийняла, але не оформила своїх спадкових прав.
2. Нотаріус відмовляє у видачі свідоцтва про право на спадщину обом спадкоємцям, оскільки між ними є спір щодо права, який може бути вирішений тільки у судовому порядку. Так, у 1996 році, подавши нотаріусу відмову щодо прийняття спадщини за заповітом після брата, вони відмовились на користь спадкоємця за законом – матері, яка не була зазначена у цьому заповіті. Тому відмова є недійсною, а відповідно спадкоємцям необхідно звертатися до суду за визнанням права власності в порядку спадкування за заповітом після брата Олега.
3. Нотаріус видає свідоцтво про право на спадщину на всю частку спадщини Саріну Володимиру за заповітом, оскільки після смерті брата – Саріна Олега, який залишив заповіт на двох братів – Івана та Володимира, обидва спадкоємці відмовились. Той факт, що вони відмовились на користь спадкоємця, не зазначеного у цьому заповіті не скасовує цю відмову. Відмова вважається безумовною та беззастережною, тому нотаріус приймає цю заяву як просто відмову від права на спадщину. Спадкоємець за заповітом – мати спадщину прийняла фактично, шляхом проживання та прописки у спадковому будинку, але не оформила своїх прав. Тому свідоцтво про право на спадщину за заповітом необхідно видати після смерті матері, її спадкоємцем за заповітом Володимиру із зазначенням у свідоцтві, що спадкоємцем майна Олега була його мати, спадщину прийняла, але не оформивши спадкових прав померла. Претензії спадкоємця за законом залишаються без задоволення.
4. Нотаріус видає 2 свідоцтва про право на спадщину за заповітом після спадкодавця Саріна Олега Петровича – Володимиру та Івану, оскільки їх відмова як спадкоємців за заповітом є нікчемною на користь спадкоємця за законом. Оскільки матір померла, не подавши заяви нотаріусу про наявність права на обов’язкову частку у спадщині з видачею свідоцтва, нотаріус цей факт до уваги не бере.
5. Нотаріус відмовляє у видачі свідоцтва про право на спадщину обом спадкоємцям, оскільки між ними є спір щодо права, який може бути вирішений тільки у судовому порядку. Так, у 1996 році, подавши нотаріусу відмову щодо прийняття спадщини за заповітом після брата, вони відмовились на користь спадкоємця за законом – матері, яка не була зазначена у цьому заповіті. Тому відмова є недійсною, а відповідно спадкоємцям необхідно звертатися до суду за визнанням недійсною відмови від права на прийняття спадщини.