Іспит нотаріусаГромадянин М. уклав з СК “Дністер” договір змішаного страхування, за яким одержувачем страхових сум на випадок смерті був призначений його батько громадянин О.
У січні 2008 року громадянин М. загинув у автокатастрофі. У червні 2008 року до громадянина О. з вимогою про повернення наданого померлому кредиту у розмірі 350 тисяч гривень звернувся банк. У вимозі зазначалося, що, оскільки страхова компанія виплатила громадянину О. страхову суму, то останній зобов’язаний нести відповідальність за боргами спадкодавців як особа, що прийняла спадщину.
Дайте правову оцінку ситуації. Які особливості спадкування страхових сум та вкладів у кредитних установах?
1. Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Не входять до складу спадщини права та обов’язки, що нерозривно пов’язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об’єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов’язки особи як кредитора або боржника. Крім того, згідно ст. 1229 ЦК України страхові виплати (страхове відшкодування) спадкуються на загальних підставах. Отже, вимоги банку є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
2. Відповідно до ст. 1229 ЦК України страхові виплати (страхове відшкодування) спадкуються на загальних підставах. Якщо страхувальник у договорі особистого страхування призначив особу, до якої має перейти право на одержання страхової виплати у разі його смерті, це право не входить до складу спадщини. На підставі цього необхідно констатувати той факт, що відповідні страхові виплати входять до складу спадщини, тому що були виплачені громадянину О. на підставі договору змішаного страхування, а не особистого страхування. Отже, вимоги банку є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.Договір змішаного страхування – це вид договору страхування, який об’єднує в одному договорі кілька самостійних договорів страхування. З умов задачі зрозуміло, що мова йде про добровільне страхування, тобто страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Відповідно до ст. 6 «Про страхування» загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства. В договорі була визначена істотна умова, відповідно до якої страхове відшкодування виплачується громадянином О. на випадок смерті застрахованого. У зв’язку з тим, що громадянин О. є спадкоємцем громадянина М. за законом, він спадкує всі права та обов’язки спадкоємця. Отже, останній зобов’язаний нести відповідальність за боргами спадкодавця.
3. Відповідно до ст. 1229 ЦК України страхові виплати (страхове відшкодування) спадкуються на загальних підставах, однак, якщо страхувальник у договорі особистого страхування призначив особу, до якої має перейти право на одержання страхової виплати у разі його смерті, це право не входить до складу спадщини. Змішане страхування життя є видом особистого страхування. З умов задачі за договором страхування одержувачем страхових сум на випадок смерті був призначений його батько (громадянин О.). Таким чином, ці грошові кошти не входять до складу спадщини, а тому вимоги банку не можуть бути задоволені за рахунок виплаченої страхової суми. Якщо у спадкодавця є інше майно, то вимоги задовольняються за рахунок іншого майна спадкодавця. Отже, вимоги банку є неправомірними та такими, що не підлягають задоволенню.
4. Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про страхування» страхування життя на випадок настання нещасного випадку – це вид особистого страхування, який передбачає обов’язок страховика здійснити страхову виплату згідно з договором страхування у разі смерті застрахованої особи, а також, якщо це передбачено договором страхування, у разі дожиття застрахованої особи до закінчення строку дії договору страхування та (або) досягнення застрахованою особою визначеного договором віку. Умови договору страхування передбачали, що на випадок смерті застрахованої особи страхове відшкодування буде належати громадянину О. на праві приватної власності. Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Отже, вимоги банку є неправомірними та такими, що не підлягають задоволенню. Відповідно до ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право.